|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Сорочка — основна частина пластового однострою: на ній розміщують усі відзнаки, що свідчать про досягнення пластунки. За ними інші пластуни одразу бачать курінь, діловодство в гуртку чи курені, здобутий пластовий ступінь, спеціалізацію та участь у таборах, мандрівках і акціях. Виготовлена з приємної на дотик, але витривалої тканини, стійкої до вигорання на сонці та зношування. Приталений крій з ергономічними випусками на рівні поясу утримує сорочку заправленою навіть під час нахилів. Великі нагрудні кишені зручні для таборового дріб’язку; під нараменниками можна тримати беретку. Усередині — вшитий ремонтний комплект (латка + ґудзики) та текстильна етикетка для імені власниці.
Особливості
-
Склад тканини: бавовна – 60% поліестр – 40%.
-
Щільність тканини: 117 г/м.кв.
-
Тканина і нитки сертифіковані за стандартом Oeko-Tex.
-
Постобробка тканини: механічна усадка, що стабілізує розмір і зменшує подальше зсідання після прання, фарбування барвниками на рівні пряжі і ниток, водозахисна фінішна обробка.
-
Вшитий ремпкомплект (латка і 2 гудзики)
-
Посилений комір, який не йде складками і не перекручується.
-
Крій, що запобігає утворенню складок при присіданні та згинанні.
-
Нитки посилені, що використовуються для пошиття військових польових одностроїв.
-
Зручна велика петля-вішак з внутрішньої сторони коміра
-
Великі нараменники на ґудзиках.
-
Текстильна нашивка для псевда власника.
-
Розширені манжети, які не заважають закочувати рукави для використання влітку і тримають правильну акуратну форму
-
Скошені нижні кутики нагрудних кишень, для запобігання накопичення сміття.
-
Компенсаційна складка нагрудних кишень для збільшення обʼєму та зручності нашивання відзнак.
-
Вшита відзнака приналежності до Пласту в краю (та що зліва на плечі).
Легенда
Кажуть, Залізний Вовк інколи виходить з лісу до місць, де народжується звитяга. Одного вечора він зупинився біля стежки, що вела колись від Львова до фронтових постоїв — саме там Олена Степанів долучилася до чину Визвольних Змагань. Перша жінка-офіцер УСС, пластунка, викладачка й організаторка — вона поєднала знання, дисципліну та відвагу, щоб не питати дозволу служити правді.
Сорочка «Степанівна» носить її ім’я не для краси, а для пам’яті про шлях: від гімназійних аудиторій до стрілецьких лав, від таборових виховань до державної праці. На грудях — відзнаки як малі віхи обов’язку; у крої — лаконічна витривалість, що тримає форму в терені й тримає історію біля серця. Бо кожна пластунка, застібаючи «Степанівну», повторює її тиху настанову: «Не проси дозволу творити чин».